Основи конституційного права Франції. Референдум.Конституційне право Франції передбачає ши­роке застосування національних і місцевих референдумів

Якщо закон схвалений на референдумі, то він повинен бути промульгований протягом 15 днів після оголошення результатів референдуму. До такого закону не застосовується відкладальне вето президента.

Вищі органи державної влади

Парламент.Законодавча влада належить парламенту, що скла­дається з двох палат: Національних зборів (557 депутатів від мет­рополії і 22 від заморських територій) і Сенату (321 член).

Парламент збирається один раз на рік на сесію, що відкриваєть­ся в перший робочий день жовтня і закінчується в останній робо­чий день червня. Кількість днів, протягом яких палати можуть засідати, не повинна перевищувати 120. Можуть проводитися як додаткові засідання, так і надзвичайні сесії, відкриття і закриття яких здійснюється декретом Президента республіки.

324

Розділ 21

Члени парламенту захищені депутатським індемнітетом, а з 1995 р. – обмеженим депутатським імунітетом. Вони мають вільний мандат при жорсткій фракційній партійній дисципліні. Будь-який імперативний мандат недійсний, права відкликання не існує. Сумі­щення депутатського мандата з державними посадами заборонено.

Для керівництва роботою кожна палата парламенту створює бюро, до якого, крім голови палати, входять віце-голови, секре­тарі та квестори. Головою палати обирається представник найбільш значної партійної фракції в палаті. Крім керівництва, на засіданнях палати голова має й інші важливі повноваження: голови палат призначають по три члени до Конституційної ради, голова нижньої палати є представником у Конгресі парламенту при затвердженні поправок до Конституції, а голова верхньої па­лати виконує функції Президента Республіки у разі введення над­звичайного стану. Голова палати за потребою має право виклика­ти до палати військової частини.

Голова Національних зборів обирається на весь строк легісла­тури (п’ять років), а голова Сенату – після кожного часткового поновлення цієї палати (сенат обирається на дев’ять років і по­новлюється на третину кожні три роки).

У палатах створюються наради голів у складі голови і віце-голів, голів постійних комісій, голів парламентських партійних фракцій, одного з міністрів, а в національних зборах ще й гене­рального доповідача фінансової комісії. На цих нарадах визна­чається організація обговорення питань порядку денного.

Як і в інших парламентах, у палатах французького парламен­ту відповідно до ч. 2 ст. 43 Конституції, створюється по шість по­стійних комісій, що попередньо розглядають законопроекти й певною мірою контролюють діяльність уряду. Кожний парламен­тар повинен входити до складу будь-якої постійної комісії.

Поряд із постійними комісіями на вимогу уряду або за рішен­ням відповідної палати можуть створюватися спеціальні комісії для вивчення якогось конкретного законопроекту. До цих комісій на основі пропорційного представництва входять 41 член ниж­ньої палати і 24 члени, що обираються верхньою палатою. У разі необхідності створюються на пріоритетних началах погоджу­вальні комісії і тимчасові спеціальні комісії з розслідування і кон­тролю, а також особливі комісії (наприклад, з питань позбавлен­ня парламентської недоторканності).


Прочитайте также: