Основи конституційного права Франції. Процес формування виборних органів у Франції детально рег­ламентований

Пасивне виборче право надається для обрання до Національ­них зборів по досягненні 23 років, до Сенату – 35, регіональних та генеральних рад – 21 року, до муніципальних рад – 18 років. Для посади президента вікові межі не встановлено. Доктриналь-но вважається, що вік тут збігається з визначеним для обрання до нижньої палати парламенту.

Особливість пасивного виборчого права щодо виборів до місце­вих рад полягає у тому, що обиратися можуть не тільки виборці відповідної територіальної одиниці, а й інші громадяни, що спла­чують там податки. Не можуть обиратися кадрові військовослуж­бовці і, як правило, не допускається суміщення двох виборних мандатів і посад.

320

Розділ 21

На всіх виборах існує виборча застава. При виборах Прези­дента Республіки сума застави дорівнює 10 тис. франків, при об­ранні сенаторів – 2 тис., депутатів – 1 тис. франків.

Важливим етапом виборчого процесу є висування кандидатів. Законодавчо визначено: кожний французький громадянин, який має активне і пасивне виборче право, може бути кандидатом у представницьку установу. Практично кандидати висуваються тільки політичними партіями й організаціями. На парламентсь­ких виборах кандидат не може бути висунутий більш як в одно­му окрузі. При цьому не забороняється члену однієї палати пар­ламенту балотуватися до іншої. Але у разі обрання він припиняє своє членство в першій палаті.

Парламентарі можуть висувати свої кандидатури до інших представницьких установ.

Особливістю генеральних і муніципальних Рад є членство в них багатьох парламентарів і членів уряду на відміну від установленої Конституцією несумісності членства в уряді та парламенті.

Депутати Національних зборів (близько 600) обираються в два тури за уніномінальною та мажоритарною системами. У першо­му турі для обрання необхідно одержати абсолютну більшість го­лосів, але не менше чверті загальної кількості виборців, зареєст­рованих по виборчому округу. Якщо такої більшості не дістав жодний кандидат, то через тиждень проводиться другий тур, в якому балотуються всі кандидати, що одержали в першому турі не менш як 12,5% голосів виборців, зареєстрованих у даному ви­борчому окрузі. Якщо таку кількість голосів отримав тільки один кандидат, то в другому турі беруть участь два кандидати, що на­брали в першому турі найбільшу кількість голосів. У першому турі обирається незначна кількість депутатів (за умов багатопартій­ності це своєрідне випробування сил). У другому турі політичні партії блокуються і висувають кандидата, що набрав найбільшу кількість голосів.

На відміну від Національних зборів Сенат (понад 300 сена­торів) обирається непрямими виборами, що забезпечує йому інший політичний склад. Ця палата парламенту формується шля­хом непрямих виборів і поновлюється на третину кожні три роки.

Сенатори обираються з департаментів виборними колегіями (колегіями виборців), що складаються з обраних у департаменті депутатів Національних зборів (близько 600) та регіональних і


Прочитайте также: