Основи конституційного права Франції. призначаються Президентом Республіки, головою Національних зборів і головою Сенату

Специфіка Конституційної ради Франції полягає в різнома­нітності її компетенцій, що стосуються Президента і парламенту. Так, Рада розглядає скарги на законність обрання членів обох палат парламенту, а також питання виборності й несумісності посад, що виникають стосовно членів парламенту. Регламенти палат та їхні зміни до застосування передаються в Раду, яка ви­носить рішення про їх відповідність Конституції.

Ще ширшу компетенцію Рада має з питань обрання Президен­та. Зокрема, вона бере участь у підготовці виборів Президента, у проведенні операцій щодо виборів і в оголошенні їх результатів, стежить за законністю висування кандидатів у президенти, скла­дає і публікує їх список, через своїх комісарів спостерігає за про­веденням голосування і підрахунком результатів голосування, а

316

Розділ 21

також констатує необхідність тимчасового заміщення президен­тської посади у випадку смерті президента.

Президент консультується з Радою з питань введення надзви­чайного стану, яка розглядає вжиті Президентом у цей період за­ходи.

Конституційна рада спостерігає за проведенням референдуму і повідомляє його результати.

Виконуючи численні функції, пов’язані з обранням президен­та і членів парламенту, а також проведенням референдуму, Кон­ституційна рада виконує своєрідну роль виборного суду і цент­рального виборного органу.

На Конституційну раду покладено обов’язки щодо вирішення спорів про розподіл компетенції між законодавчою й виконавчою владою.

Справи в Конституційній раді розглядаються письмово на за­критих засіданнях. Рішення мотивуються і публікуються у «Жур-наль офіс’єл». Приймаються вони в місячний строк, а в терміно­вих випадках – у восьмиденний. Усі рішення Конституційної ради оскарженню не підлягають і є обов’язковими для публічної вла­ди, усіх адміністративних і судових органів. Крім Конституцій­ної ради, що здійснює контроль за актами законодавчих органів, контроль за конституційністю актів виконавчої влади здійснює інший орган – Державна рада, що призначається Президентом і дає висновки про відповідність актів уряду закону, а також оці­нює конституційність актів регламентарної влади. Державна рада очолює систему судів адміністративної юстиції і розглядає скар­ги на їх рішення.

Правове регулювання громадських об’єднань

Конституція Франції 1958 року уперше визначила (ст. 4) роль політичних партій і угруповань, які активно впливають на полі­тичне життя країни і сприяють вираженню думок у ході виборів. У Франції діє кілька десятків політичних партій, з яких на вибо­рах до парламенту, зазвичай, бере участь понад 40. Партійна сис­тема Франції дуже динамічна, оскільки партії часто виникають, зникають, зливаються, блокуються, змінюють свою політичну орієнтацію й назви.


Прочитайте также: