Основи конституційного права Франції. ною малопотужною одиницею, що зумовило прийняття 2 березня 1982 р

У департаментах обирається генеральна (департаментська) рада терміном на шість років, що поновлюється наполовину кожні три роки. Члени генеральної ради, іменовані радниками, обира­ються шляхом загального, прямого і таємного голосування. За­стосовується мажоритарна система виборів у два тури. Виборчим округом на виборах є кантон (звідси й сама назва цих виборів – «кантональні»). На чолі генеральної ради і департаментської ад­міністрації стоїть голова, який обирається його радою. До веден­ня генеральної ради віднесене прийняття бюджету і контролю за його виконанням, організація департаментських служб, керуван­ня майном департаменту. Департамент покликаний координува­ти діяльність органів самоврядування комун і розподіляти фінан­сові субсидії між комунами.

336

Розділ 21

Так само, як у регіоні, в департаменті, як і раніше, зберігається посада представника уряду в особі префекта. Він керує роботою всіх місцевих посадових осіб, відділень, управлінь і агентств, що представляють центральний уряд. На префекта департаменту покладено здіснення контролю за законністю дій і рішень вибор­чих органів і посадових осіб департаменту.

Після проведення реформи місцевого самоврядування вико­навчим органом департаменту є голова генеральної ради.

Низовою адміністративно-територіальною одиницею є кому­на (община) – найстарший самоврядний колектив, що володіє порівняно широкими повноваженнями. Великі міста мають ста­тус общин, але з іще ширшими повноваженнями. Усього комун нараховується близько 37 тисяч, їх населення коливається від 100 чоловік у селі до 1 млн і більше в містах. Представницьким орга­ном комун є муніципальні ради, чисельність радників у яких ко­ливається від 9 до 69 залежно від кількості населення комун. Особ­ливий статус мають найбільші міста Франції. (Наприклад, у Па­рижі 163 члени ради, у Марселі – 101 радник, у Ліоні – 73.)

Муніципальні радники обираються шляхом загального пря­мого і таємного голосування. Правом участі в місцевих виборах володіють також постійно проживаючі іноземці та громадяни Європейського Союзу. Термін повноважень муніципальних рад – шість років. У комунах із населенням до 3,5 тис. чоловік викори­стовується мажоритарна система виборів у два тури в поєднанні з принципом пропорційного представництва.

Муніципальна рада приймає бюджет, встановлює місцеві по­датки, розпоряджається майном комуни, призначає службовців, приймає програми розвитку, займається ринком, місцевими до­рогами і вирішує багато інших питань місцевого значення.

Якщо буде встановлено, що муніципальна рада не спроможна управляти комуною, то декретом Президента, прийнятим на засі­данні Ради міністрів, вона може бути достроково розпущена. Про­те цей декрет може бути оскаржений до адміністративного суду.

Муніципальна рада таємним голосуванням обирає на шість років мера і його заступників. Мер є представником муніципаль­ної ради і водночас очолює комунальну адміністрацію. Оскільки в комунах немає представників центральної влади, мер за своєю посадою вважається представником державної влади в комуні.

Значна самостійність комун і відсутність посадових осіб, які призначаються урядом, певною мірою врівноважується жорстким


Прочитайте также: