Основи конституційного права Російської Федерації                435

Стаття 125 Конституції закріпила перелік суб’єктів, які можуть звертатися до Конституційного Суду із запитами про вирішення справ про відповідність нормативних актів Конституції РФ. Це Президент РФ, Рада Федерації, Державна Дума, одна п’ята час­тина членів Ради Федерації або депутатів Державної Думи, уряд РФ, Верховний Суд, Вищий Арбітражний Суд, органи законодав­чої і виконавчої влади суб’єктів федерації.

За поданням вищезгаданих суб’єктів КС вирішує справи про відповідність Конституції РФ федеральних законів, нормативних актів Президента РФ, Ради Федерації, Державної Думи, уряду РФ, Конституцій республік, статутів, а також законів та інших нормативних актів суб’єктів федерації, виданих з питань, що на­лежать до відання органів державної влади федерації та органів Державної влади суб’єктів федерації; договорів між органами дер­жавної влади федерації та органами державної влади суб’єктів федерації, договорів між органами державної влади суб’єктів фе­дерації, міжнародних договорів федерації, які не набули чинності.

436

Розділ 26

КС розв’язує суперечки про компетенцію: між федеральними органами державної влади, між органами державної влади феде­рації та органами державної влади суб’єктів федерації; між вищи­ми державними органами суб’єктів федерації.

Конституційний Суд «за скаргами про порушення конститу­ційних прав і свобод громадян і за запитами суддів перевіряє кон-ституційність закону, який застосовується чи має бути застосо­ваний у конкретній справі.

КС за запитом Ради Федерації дає висновок про додержання установленого порядку висунення обвинувачення проти Пре­зидента у державній зраді або вчиненні іншого тяжкого злочину.

Конституційному Суду належить право законодавчої ініціа­тиви з питань свого відання.

Рішення КС остаточні і оскарженню не підлягають.

Місцеве самоврядування

Відповідно до Конституції РФ (п. 2 ст. 3), народ здійснює свою владу безпосередньо, а також через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування – це спосіб організації та здійснення влади на місцях. Місцеве само­врядування забезпечує самостійне вирішення населенням питань місцевого значення, володіння, користування і розпорядження муніципальною власністю.

Згідно з Конституцією РФ (ст. 12) орган місцевого самоуправ­ління не входить до системи органів державної влади. Місцеве са­моврядування здійснюється громадянами шляхом референдуму, виборів та інших форм прямого волевиявлення. До місцевого са­моврядування належать міські і сільські поселення, частини цих поселень (райони міст, мікрорайонів, квартали, вулиці тощо).

Представницькі органи (Дума, муніципальний комітет, збори представників тощо) складаються з депутатів, обраних на основі загального, рівного та прямого виборчого права при таємному голосуванні, глави муніципальних утворень (глава адміністрації, староста і т. п.) обираються або призначаються.

Органи місцевого самоврядування самостійно управляють муніципальною власністю, формують, затверджують і виконують місцевий бюджет, установлюють місцеві податки та збори, здійснюють охорону громадського порядку, а також вирішують інші питання місцевого значення.


Прочитайте также: