Основи конституційного права Канади. леви владою та правами. Виконавча влада формально належить Британській Королеві, але фактично здійснюється урядом

410

Розділ 25

парламенту; тоді випадає нагода сформувати уряд іншої партії, який має здобути підтримку з боку Палати громад. За таких об­ставин генерал-губернатор може заблокувати прохання щодо но­вих виборів. Таким самим чином діють і лейтенант-губернатори провінцій.

У Канаді кожен з новообраних чиновників на посаду, яка за рангом вища від мера, не перебуває на ній обов’язково протягом визначеного «терміну». Кабінет теж не має встановленого «тер­міну» щодо власних повноважень. Початок діяльності Кабінету пов’язується з приведенням прем’єр-міністра до присяги, а завер­шення – з виходом його у відставку або смертю.

До складу Кабінету міністрів входять прем’єр-міністр, міністри – глави окремих міністерств та міністри без портфелів. Міністрів призначає прем’єр-міністр. Прем’єр-міністра призначає Генерал-губернатор із лідерів парламентської більшості. Це призначення відбувається автоматично. Прем’єр-міністр є членом Палати гро­мад (історія знає двох прем’єрів, що були членами Сенату: 1891– 1892, 1894–1896 роки). Хоча прем’єр-міністром може стати осо­ба, що не є членом Палати громад, але за звичаєм буде обрана чле­ном Палати як лідер партії більшості у ній. Прем’єр-міністра колись називали «першим серед рівних» у кабінеті, або «місяцем серед менших зірок». Тепер про нього так не кажуть. Нині він має незрівнянно більшу владу, ніж будь-хто з його колег. Передусім прем’єр-міністр обирає міністрів і може сам звернутися до будь-якого міністра з проханням піти у відставку. Коли ж міністр відмо­виться, прем’єр має право порадити Генерал-губернатору звільни­ти цього міністра, і ця порада неодмінно буде виконана. Ухвали Кабінету приймаються не обов’язково більшістю голосів. Прем’єр-міністр, зваживши думки, може проголосити власну точку зору політикою уряду, навіть, коли більшість міністрів його не підтри­мує. Ті з міністрів, хто, виступаючи проти того чи іншого рішен­ня, не збираються іти у відставку, зрештою мають йому підкори­тися.

Члени Кабінету міністрів мають входити до Королівської Таєм­ної Ради Канади. «Таємні радники» призначаються Генерал-гу­бернатором за порадою прем’єр-міністра, їхнє членство у Раді довічне, якщо вони не будуть звільнені Генерал-губернатором за порадою того ж прем’єра. Нинішні, як і колишні, міністри Ка-


Прочитайте также: