Основи конституційного права Канади. контроль над штатом Палати

Після обрання спікера Палати громад у Сенаті з’являється ге­нерал-губернатор. Спікер сповіщає його про обрання і просить затвердити традиційні права та привілеї Палати громад. Затверд­ження вручає спікер Сенату. Надалі генерал-губернатор виголо­шує тронну промову частково англійською, частково французь­кою мовами, в якій викладається позиція уряду щодо економіч­ного становища у країні та політична концепція, якої уряд буде дотримуватися, повідомляється про важливі законопроекти, які він хоче винести на обговорення. Згодом члени Палати громад вертаються на робочі місця, де прем’єр-міністр вносить на обго­ворення так званий Законопроект №1. Це – фіктивний законо­проект, який далі не слухається до відкриття наступної сесії і тільки формально підтверджує право Палати громад заслухову­вати справу на її розсуд до того, як розглядатиметься тронна про­мова. Сесія триває місяцями, а то й більше року у зв’язку зі склад­ною традиційною процедурою дебатів, у ході яких порушується

406

Розділ 25

дуже широке коло злободенних проблем. Діяльність Палати гро­мад протягом усієї сесії складається з робочих днів. Після рядо­вих засідань Палата розглядає розпорядження уряду. Щоденно виділяється час для проведення опитування («період запитань»), коли члени палати (переважно опозиція) ставлять міністрам за­питання щодо дій та політики уряду. Опитування триває протя­гом 45 хвилин, що дає змогу підтримувати відповідальність уря­ду і дає змогу швидко відкликатися на важливі події. Наступні робочі години присвячуються вивченню законопроектів, які про­понуються. Кожен член Палати може внести свій законопроект, але основний час займає розгляд урядових законопроектів.

Щодня одна година виділяється на розгляд справи «приват­ного» члену Палати (того, хто не належить до Кабінету). Пропо­нуючи той чи інший законопроект, міністр Кабінету або рядовий член просять дозвіл Палати, який вони дістають без дебатів. Про­позиція щодо проведення першого читання і друкування законо­проекту майже завжди приймається автоматично і знову ж таки без проведення дебатів. Згодом подається пропозиція щодо дру­гого читання. Це вже стадія принципового обговорення законо­проекту. Якщо він приймається у другому читанні, його переда­ють до законодавчої комісії Палати. Кожна комісія заслуховує різні докази, розглядає законопроект пункт за пунктом, перед тим як повернути до Палати (з поправками або без них). Кожна з комісій складається приблизно з 10 членів, де партії представлені пропорційно їх впливовості у Палаті. Фінансові законопроекти (на основі проекту державного бюджету), метою яких є вилучен­ня грошей з Об’єднаного фонду державних зборів, підлягають розгляду всією Палатою, яка при цьому працює як комісія. Комісії вивчають законопроекти пункт за пунктом. Кожен член комісії має право вносити поправки. Після розгляду голова доповідає про законопроект з усіма прийнятими поправками Палати.

Після того, як законодавчою комісією законопроект викладе­но у Палаті, її члени можуть вносити поправки до різних пунктів. Далі законопроект проходить третє читання. Пропозиція про третє читання вимагає, щоб законопроект був переданий до Сенату, де він проходить ту саму процедуру. Законопроекти, запропоновані та схвалені Сенатом, передаються до Палати громад і проходять аналогічні етапи. Законопроект не стане законом доти, поки не буде схвалений обома палатами Парламенту і не дістане підтрим-


Прочитайте также: