Основи правового статусу особи. Важливим чинником у становленні нового конституційного порядку в Японії було визнання нової ролі особистості як актив­ного носія прав і свобод

Основні права і свободи громадян розглядаються як абсолютні і притаманні людині від народження, які не можуть бути пору­шені навіть шляхом видання Парламентом відповідних законів. Конституція встановила, що «всі люди повинні поважатися як особистості» (ст. 13), вони «рівні перед законом і не можуть підля­гати дискримінації в політичному, економічному і соціальному відношеннях за мотивами раси, релігії, статі, соціального поло­ження, а також походження» (ст. 14). Великим завоюванням де­мократичних сил Японії стало включення до Конституції поло­жень про свободу думки, совісті, віросповідання, зборів, об’єднань, слова, друку й інших способів прояву особистості (статті 19–23). Особливе місце займає положення про рівність чоловіка та жінки, рівність у шлюбі (ст. 24) та рівність при заміщенні державних по­сад (ст. 44).

Важливе значення в Конституції набуває ст. 10 про умови гро­мадянства, які визначаються законом. Таким законом був Закон про підданство Японії від 4 травня 1950 р., який замінив Закон про підданство 1900 р. Особливість чинного закону полягає в тому, що, вживаючи термін «підданство», він вступає у формальне про-

498

Розділ 30

тиріччя із вказаною статтею Конституції та конституційним прин­ципом народного суверенітету. Адже навіть у Великобританії та Канаді, які не пройшли через такі радикальні конституційні пе­ретворення і формально не наголошували на принципі народно­го суверенітету, діє закон про громадянство, а не про підданство, як в Японії.

Громадянство набувається головним чином за народженням на основі дії принципу крові, якщо навіть дитина народилася поза шлюбом, а мати дитини є піддана Японії.

Право підстави застосовується у двох випадках: коли дитина народилася на території Японії, а батько і мати невідомі, а також коли вони не мали громадянства.

Натуралізація відповідно до японського закону – набуття підданства з дозволу влади – стає чинною тільки після того, як в офіційному віснику з’явиться повідомлення про рішення міністра юстиції на прохання повнолітнього іноземного громадянина. Але до цього громадянин повинен прожити в Японії не менш ніж п’ять років.

Припинення підданства також може мати місце навіть після появи надрукованого повідомлення міністра юстиції. Як ми ба­чимо, і в цьому є особливість Японії, в питаннях набуття та при­пинення громадянства особливу роль відіграють міністр юстиції і апарат міністерства. Ті питання щодо громадянства, які в Японії вирішує міністр юстиції, в інших державах вирішує глава дер­жави.

В японській Конституції знайшли своє відображення всі три основні групи прав, свобод та обов’язків громадян: особисті (цивільні), політичні та економічні, соціальні і культурні.

Особисті права і свободи надають конституційного захисту приватному життю громадян, свободу людині від втручання дер­жави. Право на «життя, свободу і прагнення до щастя» закріплює ст. 13. Також Конституційне право на життя ми знаходимо в ст. 36, яка забороняє застосування катувань та жорстких покарань: «Ніхто не може бути позбавлений життя або свободи або підда­ний покаранню інакше як відповідно до процедури, встановленої законом». Право на життя включає в себе також право на безпеку і право на сприятливе навколишнє середовище, що належить до так званого «нового права».


Прочитайте также: