Основи конституційного права Японії. Право на свободу думки та совісті (с

Політичні правапов’язані з участю в політичному житті дер­жави і управлінні державними справами. Японська Конституція надає громадянам виборче право (статті 15, 44, та 93) і право по­дання «мирної петиції» (ст. 16), причому Основний закон визна­чає коло питань, з котрих може бути подана петиція. До них нале­жать: відшкодування шкоди, зміщення публічних посадових осіб, введення, відміна або внесення змін до законів, указів або розпо­ряджень. До політичних свобод належать також свобода зборів і об’єднань, свобода слова, друку і всіх інших форм висловлення думок (ст. 21).

З’ясування соціально-економічних прав і свобод тісно пов’яза­но із концепцією соціальної держави, ядром якої є принцип відпо­відальності держави за забезпечення розвитку суспільного добро-

500

Розділ 30

буту, соціального забезпечення та народного здоров’я. Ці ідеї знай­шли відображення в ст. 25 японської Конституції. Важливими еле­ментами правового статусу індивіда є приватна власність, яка вклю­чає право володіти, користуватися, наслідувати та мати прибуток. Право приватної власності визнається в Японії як соціально обу­мовлене, тобто, воно не повинно вступати в суперечність із сус­пільним добробутом (ст. 29). Конституція також передбачає право громадян на працю (ст. 27), заборону примусової праці (ст. 18), право на підтримання мінімального рівня здоров’я і культурного життя (ст. 25), право на освіту, в тому числі і на обов’язкову безоп­латну освіту (ст. 26), свободу наукової діяльності (ст. 23).

Конституційні обов’язкигромадян знаходяться в тісному кон­такті із конституційними правами і свободами. Інколи обов’язки сформульовані не прямо, наприклад, обов’язок працювати (ч. 1 ст. 27), а побічно, наприклад, обов’язок сплачувати податки сфор­мульований в Конституції таким чином: «Населення підлягає опо­даткуванню у відповідності із законом» (ст. 30), забезпечення обо­в’язковою освітою дітей, які знаходяться на піклуванні (ст. 26).

Конституція Японії також містить і гарантії додержання ос­новних прав і свобод. Основою юридичної гарантії є контроль за конституційністю нормативних актів і відповідальність за пору­шення конституційних прав і свобод, що здійснює судова влада.

Вищі органи державної влади

Імператор.Імператорська династія Японії вважається однією з найстаріших спадкових династій в світі. Як стверджують істо­ричні джерела, перший імператор вступив на японський трон в 660 р. до н. е., а сучасний імператор – 125-й. Царювання кожного імператора представляє собою еру, котра починається з дати всту­пу на трон нового імператора (з 1989 р. починається ера Хейсей – ера правління Імператора Акіхіто).

Після Другої світової війни статус Імператора змінився. Відсутність у післявоєнній Конституції положень про форму правління створює основу для існування різних поглядів із цього питання. Найбільш поширене сьогодні міркування, що сучасна Японія – парламентська салічна монархія.

Статус Імператора в Японії має свої особливості. Для того щоб найкраще уявити собі його реальну владу, необхідно звернутися


Прочитайте также: