Знань, умінь і навичок учнів

· Планування й тематика, методика проведення підсумкових контрольних робіт, тематичних атестацій.

· Аналіз результатів підсумкових зрізів (тестувань) за І та ІІ семестри (кількісна і якісна оцінка), виявлення труднощів учнів у засвоєнні програмового матеріалу, вироблення рекомендацій для усунення виявлених недоліків, корекція методики викладання предмета.

· Організація взаємоперевірки шкільної документації.

· Аналіз рівня вихованості (анкетування, тестування, спостереження, дослідження та ін.).

УІІІ. Організація позакласної роботи

У цьому розділі слід передбачити роботу учнівських гуртків, клубів, товариств, надання методичної допомоги в проведенні конкурсів, олімпіад, виставок, екскурсій тощо.

План роботи піклувальної ради.

Піклувальна рада - це орган самоврядування, який
формується з представників органів виконавчої влади, підприємств,
установ, навчальних закладів, організацій, окремих громадян з
метою залучення громадськості до вирішення проблем освіти,
забезпечення сприятливих умов ефективної роботи загальноосвітнього
навчального закладу.

Метою діяльності піклувальної ради є забезпечення
доступності загальної середньої освіти для всіх громадян,
задоволення освітніх потреб особи, залучення широкої громадськості
до вирішення проблем навчання і виховання.Піклувальна рада створюється за рішенням загальних
зборів (конференції) або ради загальноосвітнього навчального
закладу.Основними завданнями піклувальної ради є:співпраця з органами виконавчої влади, організаціями,
підприємствами, установами, навчальними закладами, окремими
громадянами, спрямована на поліпшення умов навчання і виховання
учнів (вихованців) у загальноосвітньому навчальному закладі;сприяння зміцненню навчально-виробничої, наукової,
матеріально-технічної, культурно-спортивної, корекційно-відновної
та лікувально-оздоровчої бази загальноосвітнього навчального
закладу;сприяння організації та проведенню заходів, спрямованих на
охорону життя та здоров'я учасників навчально-виховного процесу;організація дозвілля (конкурси, вечори, спортивні змагання
тощо) та оздоровлення учнів (вихованців), педагогічних
працівників;сприяння створенню та раціональному використанню фонду
загальнообов'язкового навчання;Піклувальна рада формується у складі 7-15 осіб з
представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств,
установ, організацій, навчальних закладів, окремих громадян, у
тому числі іноземних.Піклувальна рада діє на засадах:пріоритету прав людини, поєднання інтересів особи,
суспільства;самоврядування;колегіальності ухвалення рішень;добровільності і рівноправності членства;законності, гласності.

Піклувальна рада проводиться 4 рази на рік. План її роботи може відрізнятися в залежності від поставлениї завдань навчального закладу.

План-приклад: Про організацію харчування учнів у 2009 – 2010 н.р. 2. Про розподіл обов’язків між членами піклувальної ради. 3. Про залучення коштів та батьківський фонд 01.09. 2 1. Про придбання новорічних подарунків учням школи і організацію свята Новорічної ялинки. 2. Про стан і завдання з профілактики правопорушень. 23.11. 3 1. Про придбання матеріалів для проведення ремонтних робіт. 2. Про умови успішного розвитку дитини в школі. 22.02. 4 1. Про організацію оздоровлення і літнього відпочинку учнів школи. 2. Про підготовку школи до нового навчального року.

11. План роботи батьківського комітету

Для утвердження і функціонування колективу батьків класу, підвищення дієвості батьківських зборів необхідно створювати органи самоврядування. Таким органом, зокрема, є батьківський комітет. Він обирається в складі 3–5 осіб на загальних зборах батьків класу. Члени батьківського комітету обирають голову.

Завдання батьківського комітету - сприяти педагогічному колективові у вихованні й навчанні школярів, допомагати класному керівникові створювати сприятливі умови для проведення навчально-виховної роботи.

Збори батьків класу (класів) проводяться за рішенням комітету класу (класів) не рідше двох разів на семестр. Рішення зборів батьків, комітетів доводиться до відома батьків, керівництва закладу, а, за необхідності, відповідного органу управління освітою у 10-денний термін. Комітети планують свою роботу на підставі плану роботи закладу, рішень зборів батьків, рекомендацій директора, класного
керівника, органів учнівського самоврядування, громадськості. План роботи має вільну форму і затверджується головою відповідного комітету. Комітети звітують про свою роботу перед зборами батьків один раз на рік - в день виборів нового складу комітетів.

Комітети зобов'язані:
виконувати плани роботи, затверджені головою відповідного комітету;
вести протоколи засідань батьківських зборів, що зберігаються в справах закладу та передаються за актом новообраному комітету;
надавати інформацію про свою діяльність за проханням директора закладу або відповідного органа управління освітою;
залучати батьків до організації позакласної та позашкільної роботи;
організовувати чергування батьків під час культурно-масових заходів у навчальному закладі з метою збереження життя і здоров'я учнів.

План-календар роботи дошкільного навчального закладу на поточний тиждень, місяць, півріччя.

Яким має бути планування освітньо-виховної роботи з дітьми в умовах сучасного дошкільного навчального закладу? Н. Бабій у статті «Планування вихователем навчально-виховної роботи з дітьми» виділяє такі вихідні позиції сучасного планування:

1. Основою планування є та програмам виховання дітей в дитячому садку, яка прийнята для керівництва і ставить перед педагогами конкретні завдання щодо формування особистості дошкільника.

2. План має будуватися на основі дидактичних принципів: взаємозв’язку всіх розділів виховної роботи, систематичності, послідовності, доступності, повторюваності матеріалу, диференційованого та індивідуального підходів до дітей.

3. При складанні плану враховуються конкретні педагогічні умови (віковий склад групи, рівень розвитку дітей, оволодіння знаннями, навичками, уміннями, умови дитсадка, напрями роботи колективу та інше).

4. План мусить бути календаризованим, тобто чітко передавати зміст роботи з малюками впродовж дня. У ньому вказується, в яких видах діяльності, на яких заняттях, в які моменти життя буде здійснюватись та чи інша виховна робота.

5. Форма планування може бути різною (для педагога-початківця, стажиста, вищої кваліфікаційної категорії). Вона затверджується педагогічною радою дошкільного закладу, заноситься в протокол (із вказівкою прізвища педагога і форми планування – поширеної чи спрощеної). Проте в жодному випадку не допускається пропущення окремих видів занять та діяльності дітей пішохідні переходи, сюжетно-рольові ігри, конструктивно-будівельні, театралізовані ігри, самостійна художня діяльність, художня праця і таке інше.

В сьогоднішніх умовах педагоги дошкільних навчальних закладів планують освітньо-виховний процес з дітьми відповідно до інструктивно-методичного листів Міністерства освіти і науки України № 1/9-434 від 01.10.2002 року „Про планування освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі” та № 1/9-306 від 06.06.2005 року „Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах”. Згідно цих документів у навчально-виховному процесі дошкільного навчального закладу використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри, самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.), індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми (тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.).

Змінилася кількість і тривалість спеціально організованих групових занять з дітьми. Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку – до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку – від 15 до 25 хвилин (5-6 занять на тиждень), для дітей старшого дошкільного віку – від 25 до 35 хвилин (7-8 групових занять на тиждень).

Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять (зокрема, спортивної та музичної зали, студійних кімнат, ігрового, спортивного майданчика, квітника тощо).

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Оскільки серед видів планування названо варіанти „за режимом першої та другої половині дня”, за видами „дитячої діяльності” і подано рекомендації щодо цього, то доцільно використовувати тематичне планування навчально-виховного процесу, оскільки воно передбачає структурування змісту навчально-виховного процесу навколо основних понять, котрі формуються у дітей. Саме оволодіння педагогами уміння тематичного планування важливо сьогодні, адже триває процес упровадження особистісно орієнтованої моделі навчального процесу, а тематичний підхід забезпечить цілісне уявлення дитини про картину світу в усіх його взаємозв’язках і протиріччях.

Організація різних видів діяльності навколо основних ідей одночасно сприяє усвідомленню і розвитку мислення дітей, може забезпечувати можливість навчатися на практиці та набувати безпосереднього і багаторазового досвіду спілкування зі світом. Діти можуть усвідомлювати, представляти і відтворювати досвід шляхом обговорення, ліплення, аплікації, малюнків, різних вимірювань, музики, танців, театральних вистав.

Тематичне планування може бути як в текстовій формі так і у формі таблиці-сітки чи графічної павутинки (див. додатки).

План роботи вихователів на кожний день може складатися :

· за режимом першої та другої половини дня:

· ранок – ігри; бесіди; спостереження; праця; індивідуальна робота з дітьми та батьками, самостійна рухова діяльність дітей;

· заняття – тема, мета, матеріал, хід чи план заняття;

· перша прогулянка – ігри, праця, спостереження, спортивні ігри та вправи, індивідуальна робота з різних розділів програми, екскурсії, прогулянки-походи за межі дитсадка, самостійна рухова діяльність дітей;

· друга половина дня:

· праця, самостійна художня діяльність – різні види праці (ручна, господарсько-побутова, в природі) в різних формах; самостійна художня діяльність дітей (образотворча, художньо-оформлювальна, мовленнєва, музична, театралізована);

· розваги, ігри – різні види театрів (ляльковий, тіньовий, театр іграшок та ін.); ігри-драматизації, інсценівки; концерти; фізкультурні, музичні, літературні дозвілля;

· друга прогулянка – ігри; спостереження; праця; індивідуальна робота з дітьми та батьками; самостійна рухова діяльність дітей.

· за видами дитячої діяльності:

- ігрова – різні види ігор: сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації, дидактичні, розвивальні та ін.;

- навчальна – заняття з різних розділів програми (тема, мета, матеріал, хід чи план заняття);

- трудова – різні види і форми праці;

- комунікативна – індивідуальні, під групові, колективні бесіди з дітьми на особистісні, морально-етичні теми, організація й розігрування ситуацій міжособистісного спілкування та ін.;

- пізнавальна – спостереження, цільові прогулянки, екскурсії, дитяче експериментування, досліди, читання художньої літератури та ін.;

- рухова – рухливі ігри, елементи спортивних ігор та вправ, фізкультурні свята і розваги, прогулянки-походи за межі дитячого садка, дитячий туризм, самостійна рухова діяльність та ін.;

- гурткова робота – тематика гурткових занять згідно з планами керівників гуртків;

- індивідуальна робота з дітьми та батьками – індивідуальна робота з дітьми з різних розділів програми (заняття, ігри, вправи, бесіди, розмови та ін.), індивідуальні бесіди, розмови, консультації для батьків.

*за іншими, самостійно розробленими педагогами підходами,які забезпечують виконання завдань з різних розділів програми ( тематичне планування, спільні творчі проекти вихователів та дітей – проектування діяльності на день, тиждень, певний цикл).

Необхідно пам’ятати, що обов’язковою у процесі планування освітньої роботи з дітьми є участь обох вихователів вікової групи.

Плануючи роботу з дітьми за будь-якою схемою та з використанням будь-яких інших підходів скористайтесь порадами:

- організовуючи ігри та дитячу працю, зазначте вид, назву(тему), мету, матеріал, обладнання, інвентар;

- організовуючи спостереження, цільові прогулянки, екскурсії – зазначте об’єкт, мету, матеріал, основні запитання до дітей;

- організовуючи прогулянки-походи за межі дитячого садка, зазначте кінцевий результат, спосіб пересування, мету, тривалість в часі, інвентар, зробіть план-схему.

При складанні календарних планів старайтесь використовувати чіткі та конкретні формулювання, які допоможуть зробити план дієвим і змістовним.

Перспективні та календарні плани освітньо-виховної роботи з дітьми систематично переглядаються й затверджуються завідувачами та вихователями-методистами дошкільних навчальних закладів.


Прочитайте также: