Зміст практики

ПРОГРАМА

ПСИХОЛОГО ПЕДАГОГІЧНОЇ (ПАСИВНОЇ) ПРАКТИКИ

для студентів 1 курсу напряму підготовки «Практична психологія»

м. Хмельницький

ВСТУП

Діяльність практичного психолога потребує професійної компетентності, яка передбачає формування фахових умінь і навичок, а також певних професійно-значущих особистісних якостей ще в процесі навчання майбутніх практичних психологів. Адже аналіз практичної діяльності психологів показує, що професійні труднощі найчастіше пов’язані з технологічними аспектами практичної роботи, починаючи із загальної організації праці, шляхів і способів взаємодії з дорослими та дітьми і закінчуючи конкретними методиками, що використовуються в роботі з різними віковими групами. Отже, у підготовці психологів-практиків є необхідним робити акцент на прикладному характері одержаних знань.

Цілеспрямоване формування необхідних умінь і якостей та їх удосконалення забезпечується через організацію навчальної психолого-педагогічної практики, котра виступає найважливішою ланкою в системі підготовки спеціаліста будь-якого фаху. Психолого-педагогічна практика є відповідальним етапом у підготовці майбутніх психологів, оскільки дає можливість студентам перевірити на практиці набуті теоретичні знання; можливість апробації і розвитку професійно значущих якостей та опанування основами роботи з дітьми різних вікових категорій, їх батьками і вчителями; можливість переконатись у правильності обраного професійного шляху та здатності працювати в даній галузі.

Розроблена Програма психолого-педагогічної практики розглядає основні аспекти психолого-педагогічної практики (пасивної, активної), яку проходять послідовно у своїй підготовці майбутні практичні психологи. Програма базується на принципах науковості, наступності, системності, комплексності, взаємозв’язку з вивченням педагогічних дисциплін, поєднання практики з життям. В основу Програми покладено концентричний принцип: від курсу до курсу завдання ускладнюються, розширюється діапазон набуття вмінь та навичок.


1.

Програма психолого-педагогічної (пасивної)

практики (І курс)

Зміст практики

Студенти соціально-психологічного факультету спеціальності «Практична психологія» відповідно до навчального плану проходять психолого-педагогічну (пасивну) практику на першому курсі протягом другого семестру. Загальна тривалість практики – 3 тижні. Базами практики є загальноосвітні заклади (школи, гімназії, ліцеї, навчально-виробничі комплекси).

Психолого-педагогічна (пасивна) практика є складовою частиною навчально-виховного процесу. Вона забезпечує поєднання теоретичної підготовки майбутніх фахівців з їх практичною діяльністю, сприяє формуванню творчого ставлення до діяльності практичного психолога, визначає ступінь професійної придатності та рівень педагогічної спрямованості. У процесі психолого-педагогічної (пасивної) практики студенти набувають професійних умінь, визначають мету виховання у відповідності з рівнем вихованості учнів, розробляють стратегію навчально-виховного процесу на основі педагогічної діагностики та прогнозування, використовують різні форми і методи організації навчально-виховного процесу, аналізують та корегують його; знайомляться з реальними умовами навчально-виховного процесу та особливостями роботи педагогічного колективу, організовують психолого-педагогічне спостереження діяльності школярів на уроці.

Психолого-педагогічна (пасивна) практика тісно пов’язана зі змістом психолого-педагогічних дисциплін, тому під час практики створюються умови для реалізації набутих педагогічних та психологічних знань.

Мета психолого-педагогічної (пасивної) практики – забезпечення практичного пізнання студентами закономірностей педагогічної діяльності та оволодіння способами її організації; розвиток уміння вирішувати конкретні навчально-виховні завдання згідно з умовами педагогічного процесу.

Вирішальною та необхідною умовою організації психолого-педагогічної (пасивної) практики є орієнтація майбутнього практичного психолога на всі сфери педагогічної діяльності, навчальну діяльність учнів, виховну взаємодію та її організацію.

Етапи практики:

1 Установча конференція (визначається керівником практики від вузу відповідно до графіку навчального процесу).

2. Проходження студентами практики в загальноосвітніх закладах:

2.1. Знайомство студентів з навчально-виховними закладами, практичним психологом закладу, класними керівниками закріплених класів, вчителями й учнями.

2.2. Виконання завдань практики.

2.3. Аналіз результатів, складання звіту.

3. Подання звітної документації про результати проходження практики керівнику практики.

4. Участь у підсумковій конференції.

Завдання практики:

- ознайомлення з вимогами до оформлення звітної документації за результатами практики;

- знайомство з адміністрацією та дирекцією навчального закладу;

- ознайомлення з учнівським колективом класу базового навчально-виховного закладу;

- ознайомлення з планом виховної роботи навчального закладу;

- ознайомлення з планом роботи класного керівника; оформлення плану роботи класного керівника на чверть;

- вивчення особливостей діяльності класного керівника;

- ознайомлення з діяльністю шкільного практичного психолога;

- відвідування виховних заходів, класних зборів тощо (не менше 2-х заходів);

- відвідування уроків;

- допомога учителю або класному керівникові у виготовленні унаочнень для забезпечення навчально-виховного процесу (не менше 2-х);

- проведення анкетування з метою визначення тенденцій вибору старшокласниками майбутньої професії;

- спостереження за поведінкою учнів на уроці;

- ведення щоденника спостереження студента-практиканта за схемою:

Дата Місце проведення спостереження (назва уроку, клас) Зміст спостереження Висновки, рекомендації, особисті враження
       

Примітка: щоденник завіряється класним керівником.

Звітна документація:

1. Щоденник практики.

2. Щоденник спостереження.

3. Оформлений план роботи класного керівника на чверть.

4. Зразки унаочнень, виготовлених студентом-практикантом (завіряються вчителем або класним керівником).

5. Психолого-педагогічний аналіз уроку (не менше 2-х) (Додаток А).

6. Аналіз виховного заходу з детальним описом сценарію (Додаток Б).

7. Програма вивчення особистості учня (не менше 3-х учнів) (Додаток В).

8. Аналіз рівня вихованості учнів (Додаток Д).

9. Результати анкетування «Тенденції вибору старшокласниками майбутньої професії» (Додаток Е).

10. Результати визначення професійної спрямованість особистості (Додатки Ж, З, К).


Додаток А


Прочитайте также: